Web 2.0

Web 2.0

Сьогодні Всесвітня павутина (World Wide Web) найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених на всій земній кулі. Вважається найпопулярнішою і найцікавішою службою мережі Інтернет, яка дозволяє отримувати доступ до інформації незалежно від місця її розташування. Кількість користувачів Інтернету є надзвичайно великою (близько мільярда) і продовжує невпинно зростати.
Впродовж останніх років у розвитку Інтернету можна виділити ряд тенденцій, які стали визначальними. Їх підгрунтям є нові технології та підходи до розробки, підтримки, використання Веб-ресурсів, обміну інформацією між ними тощо. Ці підходи і технології отримали спільну назву “Веб 2.0” і позиціонуються багатьма дослідниками Вебу як новий якісний крок у розвитку Інтернету.

Розрізняють три етапи розвитку Веб.

v  Web 1.0  є ретронімом поняття, яке відноситься до статусу WWW і будь-якого стилю дизайну веб-сайту, що використовується перед появою терміна Web 2.0. Це - загальний термін, який був створений, щоб описати Мережа перед явищем вибух міхура «. Com» в 2001, який і був помічений багатьма як поворотний момент для Інтернету. Найпростішою формулюванням сенсу Web 1.0 швидше за все слід вважати «той Web, який був до Web 2.0». Це звичайна практика - порівняння сайтів за типом використовуваної технології.

v  Web 2.0 – це мережне програмне забезпечення, що підтримує групові взаємодії та діяльність – блоги, Вікі, мультимедійні сервіси, геосервіси, соціальні закладки. Сучасний Веб еволюціонував у платформу, яка об’єднує всі сполучені пристрої. Клієнтом Веб 2.0 – додатку може бути: звичайний браузер; програма, що працює у фоновому режимі; feed-агрегатор; додатки, встановлені на мобільні пристрої тощо.
Веб 2.0 може розглядатися як платформа для розробників програмного забезпечення (використання API Веб-додатків для створення нових програмних продуктів тощо).
Веб 2.0 – це також і платформа для користувача, яка дозволяє йому здійснювати різноманітну діяльність on-line, використовуючи лише браузер: працювати з текстом, електронними таблицями, e-mail, зображеннями, звуком та відео; зберігати файли; працювати спільно з іншими користувачами; отримувати новини тощо.

v  Web 3.0 - нова потужна технологія створення веб-застосунків, розроблена першочергово для максимальної зручності і комфорту користувачів, і як наслідок, значно спрощує розробку самих застосунків на відміну від Web 1.0 та Web 2.0.

Сервіси Веб2.зручно використовувати у навчанні учнів та студентів. Яскравим прикладом є дистанційне навчання, яке здійснюеться за допомогою текстів в електронному форматі, мультимедійними  та відео ресурсами , сервісами для колективного використання та спілкування як в онлайн так і в офлан режимах на зразок Вікі, форумів, блогів, вебінарів, підкатів тощо. Вебінар -  технологія,  яка дозволяє в повній мірі відтворити умови колоборативної (спільної) форми організації навчання, а саме семінарського, лабораторного занять, лекцій, використовуючи засоби аудіо- , -відео обміну даними та спільної роботи з різноманітними об'єктами, незважаючи на те, що його учасники можуть фізично знаходитися в різних місцях. Таким чином створюється віртуальна «аудиторія», що об'єднує всіх учасників вебінару. Вебінаром можна вважати віртуальний семінар, організований за допомогою Інтернет-технологій. Вебінар має головну ознаку семінару – інтерактивність, яка може бути забезпечена за допомогою моделі: доповідач – слухачі, які ставлять питання та обговорюють їх, причому в ролі доповідача може бути як викладач так і студент, залежно від ролі, яку він має виконувати за сценарієм проведення такого семінару.

На мою думку використання Web 2.0 у навчані є дуже ефективним. Адже перед нами розкривається багато методів опрацювання  та отримання даних.

Приклади Веб 2.0 проектів
Вікіпедія — Вільна багатомовна енциклопедія
Google Earth — Google-карти
Flickr — онлайн-фотоальбом
Netvibes — Персональний робочий стіл
Digg.com — Ресурс новин
uCoz — Веб хостинг

Існує думка що епоха Web 2.0 вже закінчується – наступає час Web 3.0. Так, якщо концепція ВЕБ 2.0 була побудована на активних користувачах в таких ресурсах як соціальні мережі, блоги тощо, то під ВЕБ 3.0 розуміють персоналізацію мереж. Іншими словами, соціальні сервіси новго покоління обробляють  данні про користувача і підстроюються відповідного до його уподобань. Наприклад, на запит користувача “Покупка спінінгу” система дасть відомості про найближчі магазини снастей для риболовлі.
Розвиток Інтернету відбувається циклічно: на кожен цикл приходиться приблизно 3 роки. Виходячи з цього можна сказати, що підходить до кінця період ВЕБ 2.0 і починається новий період “індивідуального” Інтернету. Згадаємо трохи історії. На самому початку розвитку Інтернету для пошуку необхідної інформації в мережі достатньо було скористатися каталогами (хоча б rambler-ом). Мережа розросталася, контент почали упорядковувати пошукові машини, зараз вже і вони не справляються з цим завданням. Зараз при запиті ми отримуємо не ту інформацію, яка нам потрібна, а списки сайтів де зустрічається даний текст. користувачу необхідно самостійно шукати серед цих списків інформацію, яка йому потрібна. Такми чином виникає потреба в зміні алгоритмів пошуку та представлення інформації.
З розвитком ВЕБ 2.0 в мережі з”явилося багато персоналізованих даних. Ми спілкуємося в соціальних мережах, ведемо блоги, публікуємо фотографії на Flickr, відеофайли на YouTube тощо. Всі ці дані містять індивідуальну інформацію про кожного з нас. Навіть якщо користувач не публікує нічого в мережі він переглядає сайти, і аналіз того що він переглядає дає інформацію про самого користувача.
Якщо якимось чином акумулювати всі ці дані, то є можливість скласти соціальний портрет користувача мережі. І мережа відповідно до цього портрету може підстроюватися.
Поки що це лише в теорії, тому що є багато нюансів. Наприклад ця теорія має підґрунтя якщо в кожного користувача персональний комп”ютер з якого він працює.
Ще однією з ознак ВЕБ 3.0 є персоналізація речей. Поясню ці ідею на прикладі. Скажімо ви бажаєте приготувати піцу, автоматично холодильник аналізує ті продукти які в ньому є, якщо чогось не вистачає він автоматично заходить на інтернет магазин і купує їх.